Пізнавальні книжки для карантину

Думаєте, що почитати на карантині та дізнатися щось нове? Ось вам невелика добірка науково-популярних книжок, які розкажуть про наш світ.

Карантин триватиме ще майже місяць. Й постійне перебування вдома може засмучувати чи навіть заганяти в депресивні стани людей. Тому варто шукати щось цікаве та розважальне на цей час. Ми вже робили підбірку серіалів про підлітків, що можна подивитися на карантині. А тепер ми дібрали книжки, що відкривають наш з вами світ по-новому.

Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу. Білл Брайсон

Вас завжди приваблювали розповіді про космос? Цікавитеся, як влаштований фізичний світ довкола нас? Тоді ця книжка точно для вас. Автор роками вивчав наукові праці та спілкувався з видатними діячами антропології, фізики, хімії, математики, астрономії тощо. Й все це для того, щоб зрозуміло пояснити все: від Великого вибуху до початку цивілізації.

501 факт, який треба знати з… географії. Стенб’юрі Сара

Вам подобається географія, але підручники вас засмучують? Тоді нумо читати цю книжку. Материки й океани, атмосфера й ґрунт, природні явища та катастрофи – все в цій книжці. А може ви навіть знайдете тут нові методи донесення інформації своїм учням на уроках.

Найкоротша історія часу. Стівен Гокінґ, Леонард Млодінов

Як з'явився Всесвіт, звідки беруться чорні діри, про яку теорію суперструн всі говорять? Думаєте у цьому не розібратися без відповідних знань з фізики? Спробуйте-но прочитати цю книжку, може все не так складно?

Людина розумна. Юваль Ной Харарі

Харарі розказує в цій книжці про те, як сформувалося людське суспільство та наша реальність, фактично. Й початок ця історія бере сотні тисяч років тому.

Як музика стала вільною. Стівен Вітт

Пам'ятаєте великі магнітофони, в які можна було ставити дві касети та переписувати їх? А магазини, де можна було брати диски в оренду? А от як сталося так, що музика стала доступною та відкритою всьому світові, ви й дізнаєтеся з книжки. 

Дивачка, що закохалася в мозок. Венді Судзукі, Біллі Фіцпатрік

Професорка Нью-Йоркського університету Венді Судзукі розказує в цій крижці, що ж таке мозок, як він працює та як вчені про це дізналися. Та ледь не найцінніше в цій книжці, на нашу думку, це “Струси мозку” – вправи та завдання, що активізують різні ділянки мозку та допомагають працювати.

Чому нації занепадають. Джеймс Робінсон, Дарон Аджемоглу

Це ледь не найскладніша книжка з переліку, але не менш значуща та цікава. Автори допомагають розібратися в структурі економіки та політики, як системи. Водночас вони наводять приклади та роз'яснюють на практиці різні суспільні процеси. 

Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє

Найсучасніші знання з різних галузей науки про те, що ж буде далі з нами та нашим світом. І все під однією обкладинкою! Глобальне потепління, природні катаклізми, кіберлюди – шукайте відповіді на питання, що вас цікавлять тут.

Вивчення основних клавіш

Презентація до уроку інформатики у 2 класі

Поняття про штучний інтелект, інтернет речей,Smart-технології та технології колективного інтелекту.

Інформатика. Практичні.

Лекція. Проблеми інформаційної безпеки. Загрози при роботі в Інтернеті і їх уникнення. Навчанняв Інтернеті. Професії майбутнього – аналіз тенденцій на ринку праці. Рольінформаційних технологій в роботі сучасного працівника.

Лекція. Інформація,повідомлення, дані, інформаційні процеси, інформаційні системи як важливіскладники й ознаки сучасного суспільства.

Інформатика

 

Практичні роботи з інформатики

Практичні роботи з інформатики

Чи може кожен урок бути цікавим і корисним?

Сучасні учні відрізняються від тих, які були кілька десятиріч тому – вони звикли швидко отримувати інформацію та використовувати гаджети для вирішення своїх повсякденних проблем, вони полюбляють грати в ігри та спілкуватися в соціальних мережах, вони відмовляються пасивно сприймати інформацію на уроці і не побоюються запитувати у вчителя, навіщо їм це потрібно. Все це й зумовило виникнення однієї з найбільших проблем вчителів – як зробити так, аби урок став цікавим і справді корисним для учня. Поспілкувавшись з учнями та педагогами, ми створили список порад для вчителя, які допоможуть вирішити цю проблему:

Чи може кожен урок бути цікавим і корисним?

Використовуйте різні методики та технології навчання

Зважте: учню цікавіше працювати з однолітками над дослідженням, аніж слухати вашу суху лекцію та записувати конспект, що дублює матеріал підручника. На щастя, сьогодні в арсеналі вчителя є величезна кількість методик та технологій: метод проектів, технологія переверненого класу, змішане навчання, 1 учень – 1 комп’ютер, BYOD, STEM, дистанційне навчання та багато іншого. Якщо ви поки що не знаєте, як їх використовувати, запишіться на дистанційні курси, тренінги та збагачуйтеся новими знаннями та вміннями!

Намагайтеся завжди демонструвати учням те, як можна застосувати в житті матеріал уроку

Діти мають розуміти, що ті теми, які ви вивчаєте, потрібні їм сьогодні та стануть у нагоді в майбутньому. Давайте завдання, які одночасно ілюструють матеріал уроку і безпосередньо пов’язані з життям учня: дослідити ґрунт і особливості клімату шкільного (або власного) подвір’я та розробити план засадження його рослинами; скласти бюджет подорожі під час канікул; визначити оптимальні параметри комп’ютера (принтера, роутера) для кабінету інформатики (свого будинку); прочитати та проаналізувати твір про життя та стосунки однолітків тощо.

Давайте цікаві домашні завдання

Зважте: ті завдання, які є наприкінці розділу чи параграфу підручника, завжди можна списати на сайтах готових домашніх завдань чи просто у однокласників. Запропонуйте учням роботу над кросвордом, опитуванням, онлайновою вправою чи грою на мобільному гаджеті. Замість відповідей на питання підручника запропонуйте учням самостійно сформулювати запитання (а потім задати їх однокласникам та оцінити їхню відповідь). Підготуйте навчальне відео та запропонуйте дітям переглянути його вдома, а в класі працюйте над практичними завданнями.

Не переказуйте (і не читайте) та не змушуйте учнів записувати матеріал підручника

Як правило, такі уроки учням не подобаються, не залишаються в пам’яті. Натомість цікаві історії, приклади, демонстрації, дискусії, досліди мають шанси залишитися в пам’яті дитини на все життя.

Будьте сучасними, спілкуйтеся з учнями однією мовою

Ведіть свій сайт, блог, сторінку в соціальній мережі, спілкуйтеся з дітьми за допомогою соціальних мереж. Завдяки професійно оформленому веб-ресурсу діти бачитимуть, що ви сучасні та відкриті до спілкування. Публікуйте на своєму сайті, блозі чи сторінці в соціальній мережі фото; новини свого професійного життя; оголошення; завдання для учнів, які хворіють чи перебувають на карантині; цікаві знахідки з методики викладання предмету та все інше, що може свідчити про вашу неординарність та високий професіоналізм. Якщо ж ви поки що не знаєте, як створити та вести свій веб-ресурс, запишіться на тренінг чи дистанційний курс і навчіться це робити.

Любіть своїх учнів та свою роботу, і ви відчуєте себе щасливою людиною!

Ідеї використання мережі Facebook для навчання

Сьогодні практично в кожного є смартфон, планшет або ноутбук, а мобільний Інтернет стає все доступнішим, а тому користувачів Інтернету стає дедалі більше. Дослідження засвідчили, що близько 90% користувачів Інтернету регулярно використовують соціальні мережі для спілкування, обміну фотографіями та новою інформацією. Українські вчителі – не виняток, адже ці ресурси можуть стати потужним інструментом як для навчання, так і для професійного розвитку. То ж яким чином сучасний вчитель може використовувати соціальну мережу Facebook?

За даними статистики, чисельність користувачів мережі Facebook стрімко зростає, а закордонний досвід використання педагогами соціальних мереж вказує на ефективність використання цієї мережі, що пов’язане з рядом її переваг:

• збереження постів без натискання кнопки «Подобається»;
• підписка на оновлення користувача без додавання в друзі (кнопка «Стежити»);
• вибір налаштувань конфіденційності для кожної публікації («Публічно», «Друзі», «Тільки я»);
• можливість включення повідомлень до публікацій і відстеження нових коментарів;
• наявність системи рекомендацій: якщо ви натискаєте «Подобається» на сторінках з певної тематики, фейсбук рекомендує вам багато схожих і цікавих матеріалів, і ці сторінки є релевантними;
• можливість налаштування стрічки новин, завдяки чому на першому плані саме те, що важливе для вас та вам подобається;
• надсилання файлів іншим користувачам;
• авторизація на англомовних (і не тільки!) сайтах без реєстрації і з використанням акаунту Facebook та багато інших.

Для сучасного педагога корисними в цій соціальній мережі можуть стати такі функції, як створення реклами, сторінок, груп та подій; обговорення публікацій, фото чи відео; організація опитувань та голосувань; спілкування в режимі реального часу; додавання декількох контактів до чату; організація відеозв’язку; можливість групової діяльності тощо.

Соціальну мережу Facebook можна використовувати для:

• групового навчання (для роботи в навчальних міні-групах);
• персонального навчання (для самоосвіти);
• випадкового навчання (можливість пізнавати щось нове несвідомо);
• внутрішньошкільного навчання (використання з метою інформування щодо функціонування навчального закладу та заходів, пов’язаних з цим).

Соціальну мережу також доцільно використовувати для проведення позакласної роботи і для спілкування між учасниками олімпіад, змагань, літніх шкіл, семінарів, таборів, гуртків та ін., що дозволяє не тільки створити позитивний емоційний клімат заходів, а і підвищити їхню якість проведення.

Ідеї використання соціальної мережі Facebook:

1. Література: створення профілю (або групи) головного герою твору та додавання потрібних зображень, посилань, обговорень, які відповідають характеру цього герою (наприклад, група Ліна Костенко. Вірші).
2. Відстеження подій в житті відомих людей, які пов’язані з вивченням певної теми (наприклад, сторінки письменників Оксани Забужко чи Олександра Жовни).
3. Вивчення географії (публікація інформації про географічні об’єкти, їхні фотознімки та рельєф з посиланням на інтерактивні карти тощо). Прикладом є відкрита група Цікава географія.
4. Спілкування з однолітками з інших міст чи країн (в тому числі й у процесі виконання дослідницьких завдань).
5. Проведення швидких опитувань з будь-якої теми (в рамках навчальних чи наукових досліджень), вивчення суспільної думки тощо.
6. Розміщення фотоальбомів зі світлинами з подорожей, шкільних заходів, олімпіад, конкурсів тощо.
7. Використання хештегів для відслідковування дописів та обговорень з тематики, що вивчається. Наприклад, хештег #коллайдер або #collider допоможе переглянути сторінки та дописи, в яких зустрічається цей термін.
8. Швидке спілкування з батьками стосовно навчання учнів, повідомлення новин тощо.
9. Організація інтерактивних конкурсів для школярів (наприклад, конкурс Весела наука) та багато інших.

Успішна професійна реалізація сучасного вчителя неможлива без його участі в різних конкурсах, форумах, конференціях, спілкування в професійних спільнотах, про які він може швидше дізнатися саме з мережі Facebook:

• Teach Hub Corporation,
• конкурс «Учитель року»,
• ED LAB: Платформа Інноваційної Освіти,
• рух EdCamp Ukraine,
• Освіторія,
• Global Teacher Prize Ukraine та інші.

Отже, сучасний вчитель може ефективно використовувати соціальну мережу Facebook як для більш ефективного та цікавого навчання учнів, так і для свого розвитку та професійного вдосконалення.

А як використовуєте соціальні мережі ви?

Як перевірити домашнє завдання: 5 способів зробити це цікаво

Сьогодні багато дискусій точиться стосовно того, потрібно задавати домашнє завдання чи ні, оскільки учні надто багато часу витрачають на його виконання. Наразі ж домашнє завдання – обов’язкова складова навчального процесу, а тому під час кожного уроку педагог має перевіряти його виконання. Як зробити цей процес нестандартним та цікавим? До вашої уваги п’ять способів швидко і незвично перевірити домашнє завдання:

1. Знайди помилку. Вчитель пише на дошці розв’язане домашнє завдання, в якому допущені помилки (ті помилки, які учні часто допускають). Учням необхідно знайти їх і пояснити, в чому вони допущені. Зазвичай дітям подобається шукати помилки, які “допустив” вчитель, а тому перевірка домашнього завдання проходить захоплююче і продуктивно. Як варіант – вчитель може написати розв’язання в презентації чи текстовому документі і демонструвати його, використовуючи проектор (якщо він є в класі).
2. Вставте пропуски. Вчитель пропонує учням заповнити пропуски в розв’язанні домашнього завдання, що написане на дошці, і пояснити чому саме так він (вона) пропонує їх заповнити. Якщо в класі є проектор – можна розв’язання домашнього завдання написати в презентації чи в текстовому документі і демонструвати на екрані.
3. Рецензія на усну відповідь. Вчитель пропонує учням вислухати відповідь однокласника, підготувати і виступити з усною рецензією на нього (з урахуванням переваг і недоліків, внесенням доповнень і уточнень). Цей метод добре працює, коли необхідно перевірити підготовку учнів з теорії в старших класах.
4. Опитування-світлофор. У цьому способі в якості світлофора виступає довга картонна смужка червоного кольору з одного боку і зеленого – з іншого. Звернена до вчителя зелена сторона свідчить про готовність учня до відповіді на поставлене запитання («Знаю!»), червона – про те, що учень не готовий відповісти («Не знаю!»). Можна ставити і творчі запитання, при цьому червоний сигнал означає «Не хочу відповідати!», а зелений – «Хочу відповісти!».
5. Онлайн вікторина або тест – метод, який найбільше подобається учням! Вчитель заздалегідь створює онлайновий тест або вікторину і запускає її під час уроку, а учні можуть давати відповіді на неї, використовуючи свої мобільні пристрої чи комп’ютери. Переваги цього методу – можливість миттєво зібрати відповіді з усіх учнів, отримати зворотній зв’язок, створити позитивне налаштування на урок, урізноманітнити види роботи на уроці.

Якщо вас зацікавив останній спосіб перевірки домашнього завдання, проте ви не знаєте, як створити подібний тест чи анкету, реєструйтесь на дистанційний курс від Дистанційної академії TeachHub “Цифрові інструменти формувального оцінювання“, і вже через три тижні ви навчитеся це робити!

Як штрих-коди можуть допомогти у навчанні?

Штрих-код (штриховий код) – це послідовність чорних і білих смуг, яка представляє собою деяку інформацію про товар у зручному для зчитування технічними засобами вигляді. Це індивідуальний номер товару, в якому за допомогою цифр повідомляється про масу товару, його вигляд, на якому підприємстві якої країни він вироблений і що продукт є легальним та дозволеним Міністерством охорони здоров’я. Це також с показником якості даного ліцензійного товару. Інформація, яка міститься в коді, може бути надрукованою під кодом (розшифровка). Штрихові коди використовуються в торгівлі, складському обліку, бібліотечній справі, охоронних системах, поштовій справі, під час обробки документів (наприклад, тестових робіт на ЗНО). У світовій практиці торгівлі прийнято використання штрих-кодів для маркування товарів. Відповідно до прийнятого порядку, виробник товару наносить на нього штриховий код, сформований із використанням даних про місцезнаходження виробника та коду виробника. Код виробника привласнюється регіональним відділенням міжнародної організації EAN International. Такий порядок реєстрації дозволяє виключити можливість появи двох різних товарів з однаковими кодами.

Розшифровка штрих-коду

Візьмемо, наприклад, цифровий код: 4820024700016. Перші дві цифри (482) означають країну походження (виробника або продавця) продукту, наступні 4 або 5, у залежності від довжини коду країни (0024),— підприємство-виробника, ще п’ять (70001) — найменування товару, його споживацькі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра (6) контрольна, що використовується для перевірки правильності зчитування штрихів сканером.

Обчислення контрольної цифри для визначення автентичності товару

1. Скласти цифри, що стоять на парних місцях:

8 + 0 + 2 + 7 + 0 + 1 = 18.

2. Отриману суму помножити на 3:

18 * 3 = 54.

3. Скласти цифри, що стоять на непарних місцях, без контрольної останньої цифри:

4 + 2 + 0 + 4 + 0 + 0 = 10.

4. Скласти числа, вказані в пунктах 2 та 3:

54 + 10 = 64.

5. Відкинути десятки: отримаємо 4.
6. Від 10 відняти отримане в пункті 5:

10 — 4 = 6.

Якщо отримана після розрахунку цифра не співпадає з контрольною цифрою в штрих-коді, це може означати, що товар імпортовано незаконно.

Як розшифрувати штрих-код, маючи під рукою смартфон?

Якщо ви знаходитеся в магазині, ви можете легко розшифрувати штрих-код товару, знайти його в Інтернеті та всю інформацію про нього: країну виробника, ціни в інших магазинах, склад, відгуки покупців та багато іншого. Зробити можна це двома шляхами: використовуючи додатки-сканери штрих-кодів (в магазині додатків PlayMarket чи AppStore в полі для пошуку достатньо написати «Сканер штрих-коду» та встановити один з додатків), або ж сайти, які дозволяють розшифрувати код товару та перевірити контрольну суму (наприклад, http://decode.org.ua/bar), але в останньому випадку доведеться вручну вводити код товару.

Як використовувати штрих-коди для навчання?

Штрих-коди містять достатньо інформації, аби учні могли провести одне з цікавих досліджень (наприклад, в рамках STEM-проекту):

• знайти нелегальний товар чи товар, в якому не співпадають зазначений на упаковці виробник із зашифрованим в коді;
• знайти в Інтернеті склад продукту та його харчову цінність (якщо такої інформації на упаковці недостатньо);
• знайти певний товар за найнижчою ціною;
• порахувати відсоток товарів, імпортованих з певної країни;
• знайти товари, що містять заборонені (шкідливі, ті, які викликають певні захворювання) інгредієнти;
• за відгуками в Інтернеті на певні товари скласти їх рейтинг (чи антирейтинг)…

5 тренінгових вправ для вдалих батьківських зборів

Більшості учасників батьківських зборів (батькам, класному керівнику) ці заходи не надто подобаються, оскільки вони є нецікавими та нудними, присвяченими лише оцінкам, поведінці учнів тощо. Проте батьківські збори можна зробити цікавими і корисними як для батьків, так і в перспективі – для ваших учнів. Зробити це можна за допомогою спеціальних тренінгових вправ, спрямованих на покращення розуміння батьками власних дітей.

Вправа 1. Коло емоцій

Мета: Налаштувати на роботу, підняти настрій, допомогти розслабитися.

Час: 5 хвилин.

Хід вправи: Батьки сідають у коло, а потім кожен по черзі (почати може класний керівник) за допомогою лише однієї міміки передає якусь емоцію, а всі по черзі намагаються її повторити. Вправа закінчується, коли всі учасники передадуть свою емоцію.

Після того, як вправа завершиться, запитайте у батьків, чи легко було відтворити емоцію, яку їм передала інша людина, та що вони при цьому відчували. І які емоції передавати простіше та приємніше – позитивні чи негативні?

Вправа 2. Продовжіть речення

Мета: Позитивно налаштувати учасників на тему зборів, поділитися власним досвідом виховання дитини.

Час: 5-7 хвилин.

Хід вправи: Спочатку можна запитати, чи завжди батькам вдається без проблем знайти спільну мову зі своїми дітьми. Потім класний керівник задає тему, формулюючи речення, яке батьки мають продовжити. Наприклад: «Щоб краще розуміти свою дитину, я…» – і кожен з присутніх по черзі у кількох словах розповідає свій рецепт вдалого спілкування з дитиною.

Вправа 3. Дати оцінку

Мета: Навчити правильно спілкуватися з дітьми, виявити помилки та недоліки, проаналізувати їх.

Час: 10 хвилин.

Хід вправи: Батьків треба об’єднати у декілька груп в залежності від кількості учасників зборів. Задається проблемна ситуація: наприклад, треба уявити, що дитина прийшла після занять у музичному гуртку та сказала, що більше не хоче туди ходити, а мріє навчитися малювати. Як реагувати? Кожна група отримує завдання:

1 група: Ви погоджуєтеся з рішенням дитини. Як саме ви виражатимете згоду, що ви говоритимете, яким тоном? Складіть список фраз та слів, якими користуватиметеся.

2 група: Ви проти такого рішення. Як саме ви висловите свою незгоду, що ви говоритимете та у якому тоні? Складіть список фраз та слів, якими будете користуватися.

3 група: Ви впевнені, що такі ситуації варто вирішувати дипломатично, тому вирішуєте, що краще дати чітку оцінку діям дитини, так вона зрозуміє, що краще. Як саме ви дасте цю неупереджену оцінку, що ви говоритимете та у якому тоні? Складіть список фраз та слів, які використовуватимете.

Кожна група має по черзі продемонструвати результати своєї роботи. Потім усі разом аналізують результати та визначають, як все ж таки краще спілкуватися.

 Вправа 4. Вішаємо ярлики

Мета: Показати, наскільки шкідливим є “навішування ярликів” на дітей.

Час: 10-15 хвилин.

Хід вправи: Класний керівник об’єднує батьків у групи по-двоє/по-троє. Кожному з групи видають та прикріплюють бейдж з певним написом, наприклад: «Розмовляй зі мною так, ніби я не здатен щось розуміти», «Будь привітним», «Будь непривітним», «Кажи, що я нічого не вмію і ні на що не здатен», «Підбадьор мене» тощо. При цьому прикріпити бейджик треба так, щоб учасник не бачив, що саме на ньому написано, а отже, не знав, як з ним розмовлятимуть.

А щоб вправа стала цікавішою, учасникам групи треба дати спільне завдання, наприклад, намалювати картину. При цьому під час роботи вони мають спілкуватися один з одним так, як написано на бейджиках. Коли картина буде намальована, класний керівник має запитати: «Чи подобається вам таке спілкування, коли до вас звертаються таким чином?»

Вправа 5. Хвалимо правильно

Мета: Навчитися правильно висловлювати власні емоції та хвалити дітей.

Час: 15 хвилин.

Хід вправи: Хвалити дітей треба правильно, а навчитися цьому зовсім не складно. Саме для цього існує мистецтво якісної похвали. Така похвала складається з трьох частин:

1. Опис того, що ви бачите.
2. Опис того, що ви відчуваєте.
3. Узагальнення (має продемонструвати дитині її сильні сторони).

Потім класний керівник знову об’єднує учасників у групи по двоє-троє осіб і озвучує проблемну ситуацію. Уявіть, що ваша дитина вперше сама зробила всі уроки/приготувала вечерю/склала іспити на відмінно. Похваліть її саме за цією схемою. А потім подумайте: чи складно це було зробити? А що ви при цьому відчуваєте?

Такі прості на перший погляд вправи допоможуть батькам краще зрозуміти дітей, а як наслідок – покращити стосунки не тільки у родині, а й у класі. Та якщо ви бажаєте навчитись планувати та проводити повноцінні тренінги – новий дистанційний курс від Дистанційної академії TeachHub “Секрети успішного тренінгу” – саме для вас!

Як мотивувати учня

Сучасного учня – типового представника так званого “покоління Z” з його “кліповим” мисленням, нездатністю сконцентруватися та налаштуватися на роботу, несприйняттям сучасної школи, ну дуже складно зацікавити звичайним уроком, вразити новим матеріалом, захопити новою темою. Звісно ж, авторитарний стиль викладання не допоможе – потрібні більш демократичні підходи. То ж, як мотивувати учня і зробити урок цікавим та продуктивним?

Учнівська діяльність на уроці, яка сприяє підвищенню мотивації до навчання:

Створення проблемної ситуації. Учнів (а особливо підлітків!) зацікавить не та проблемна ситуація, яка вже описана в підручнику, а та, що може виникнути (або вже виникла) в їхньому житті і,разом з тим, пов’язана з матеріалом, що вивчається. Для того, щоб створити проблемну ситуацію, запропонуйте учням:

• обговорити суперечності між новими фактами та явищами та наявними знаннями;
• обрати необхідну інформацію (ситуація з надлишком інформації);
• обговорити суперечності між наявними в учнів знаннями та практичними завданнями та реальним життям тощо.

Використання творчих завдань. На превеликий жаль, в старших класах сучасної школи використання творчих завдань зводиться до мінімуму (виключення – мови та літератури), тоді як творчий підхід до вирішення завдань цінується мало не в усіх галузях. До того ж, підліткам подобаються подібні завдання й можуть слугувати відмінним мотиватором до навчання. Які творчі завдання можуть допомогти вивчити тему?

• розгадати (створити) кросворд, що містить слова теми, що вивчається;
• створити “хмарку слів” до теми;
• створити відео про об’єкт, що вивчається;
• створити скрайбінг про об’єкт, що вивчається;
• вигадати історію для сторітелінгу;
• створити сторінку (вести її, рекламувати, проводити заходи та опитування) в соціальних мережах, присвячену певній проблемі, що розглядається та багато іншого.

Виконання досліджень. Як показує практика, час, витрачений на виконання дослідження, пролітає непомітно й дуже швидко, а тому метод проектів та дослідження тем, близьких учням, може стати одним з найкращих мотиваторів до навчання та опанування шкільною програмою. Заплануйте STEM-проект, завдяки якому учні не лише подосліджують цікаві й важливі для них теми, але й зможуть зацікавитись предметами природничо-математичного циклу та правильно обрати професію.

Використовуйте прийоми мобільного навчання, яке здатне допомогти у виконанні навчальних досліджень та перетворитися на помічника у навчанні. Мобільні пристрої учнів або ж шкільні планшети допоможуть зняти фото чи відео, провести опитування, побудувати графіки, порахувати відстань та багато іншого.

Формувальне оцінювання – ключ до розуміння навчальних потреб учнів та шлях до їхнього повноцінного розвитку. Коли дитина розуміє, що до її думки дослухаються, враховують її бажання та потреби, це мотивує до навчання, до самопізнання та до розвитку. Вчителю в цьому випадку залишається лише спрямовувати дитину до нових звершень, а допоможуть в цьому різноманітні цифрові інструменти.

Проведення навчальних занять у формі тренінгу допоможе підліткам розслабитись, засвоїти нові знання та відпрацювати навички в ході неформального спілкування, зацікавитись навчанням та конкретними темами предметів шкільного курсу.

Для школярів середньої школи відмінно підійде використання пізнавальних ігор та ігрових ситуацій, адже для дітей цієї вікової категорії пізнання через гру є природним процесом. Ігри, що сприяють значному пожвавленню дій учнів на уроці:

• Коментатор. Проводять після вивчення теми. Учням пропонують відтворити зміст раніше переглянутого сюжету кінострічки, відеосюжету; пояснити зміст малюнка або схеми; прокоментувати дії вчителя чи майстра.
• Ланцюжок. Ланцюжки можуть бути різними: ланцюжок думок, ланцюжок відповідей на запитання, ланцюжок формул, ланцюжок задач, відібраних так, що відповідь попередньої задачі є умовою наступної.
• Перевертні. Учням роздають завдання-картки із написаними реченнями, слова у яких переплутані. Завдання полягає в тому, щоб правильно побудувати речення та пояснити, про яке явище чи поняття в ньому йдеться. Прийом можна використовувати під час узагальнення вивченого матеріалу.

А як мотивуєте учнів ви?