Мета: виховання національної свідомості i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.
З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:
Я – Західна Україна!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна
Я – Східна Україна!
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
До Українок підходить учень
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті
Обніміться ж ,сестри, мої,
Молю вас, благаю!
І не дайте Чорній Силі
Вас роз’єднати!
Блок 2
Ведучий. 22 січня Україна щороку відзначає державне свято – День соборності України з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Ведуча. Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна — Україна.
На сцену виходять учні в національному одязі.
Українка..
Народилась Україна Нова,
Небувала, чиста, як дитя,
Україна Зоряної Мови,
Україна Божого Буття!
Україна казки і кохання.
Та Держава, де щезає тлінь.
Україна творчого повстання
Для усіх безсмертних поколінь.
Українець.
Нехай же лине добре слово,
Звучить так щиро і вагомо
Про нашу неньку-Україну,
Найкращу, дорогу, єдину!
Ведучий. Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.
Ведуча. Україна – рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.
Ведучий. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.
Сценка
На сцені з 'являється мати - Україна і троє синів
Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.
Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,
Готові були віддати за неї своє життя.
Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.
Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе.
Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.
Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.
Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.
Диктор. Одержав син імення - Прапор.
Син 3. Піду і я мамо межи люди, світу дивитися.
Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.
Диктор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня. І одержав син за свій голос і величний спів ім'я – Гімн.
Син 1.Знак країни головний –
Це тризубець золотий.
Він – як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила,
В нім священне слово «воля»,
Що рятує від недолі.
Син 2.Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий.
Син 3.Лине пісня незабутня,
Горда, величава.
В ній – надія на майбутнє,
України слава.
До нових здобутків кличе
Пісня Україну,
А зовуть її велично
Всі Державним Гімном.
Звучить Державний Гімн України.
Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.
Ведучий:
Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.
Ведуча:
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.
Пісня «Україна – це ми»
Ведуча Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві.
Ведучий. Важкий шлях пройшла Україна, щоб здобути незалежність і соборність своїх земель.
Ведуча. Сьогодні Україна, можливо як ніколи раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу.
Ведучий.. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.
Ведуча. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.
Ведучий. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.
Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою.
Ведуча: Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.
Ведучий : Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.
Ведуча. Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».
Ведучий : Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої Держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.
Ведучий: Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.
Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, Вічна слава!
Хвилина мовчання
Студент1
До тебе, Господи, взиваю
І сподівання щирі маю –
Що Україна вільна буде
Від лицемірства і облуди,
Від бездуховності й зневіри
Людців, душею зачерствілих,
Від злої долі та безправ’я,
І тих, які завжди лукавлять,
Від тих, хто дух вкраїнський нищить,
Забувши все святе та вище,
І наче круків хижа зграя
Вкраїну навпіл розривають,
Розбрату сіючи в нас зерна...
Від всього зла, всієї скверни
Зціли, Всевишній нас Владико,
Щоб вільним став народ великий!
Студент 2
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь,- казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Пісня «Боже, я молюсь за Україну»
Ми (Разом) Не хочемо війни!
Хай буде мир на всій землі!
Мир – це квіти у сонячних росах.
Мир – це радість малих і дорослих.
Мир – це усмішка в очах матусі.
Мир – це лани золотаво-русі.
Мир – це потоки весняні сині.
Мир – це дружній танок при гостині.
Мир – це все, що у світі найкраще,
Не забувайте цього нізащо!
Пісня «Ми за мир»
Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.
Українка. Соборність – це символ.
Українець. Символ боротьби за волю,
Українка. Соборність – це єднання.
Українець. Пропоную і нам з вами об’єднатися ланцюжком миру, який приведе до Єдиної, Вільної, Незалежної України.
Ведуча. І повіримо в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.
