вівторок, 30 червня 2020 р.

Як вихователям знайти спільну мову з батьками: сучасні форми взаємодії

Поради, які допоможуть вихователю налагодити взаємини з батьками та покращити процес виховання дітей.
Вихователь - це перший, після мами, вчитель, який зустрічається дітям на життєвому шляху.
І саме це робить професію вихователя дуже відповідальною. Знайти підхід до кожної дитини, дати відповідь на будь-яке запитання маляти, бути спокійним, ласкавим, терплячим – вихователь мусить поєднувати в собі вчительські здібності з найкращими рисами характеру. А головне  - завжди бути цікавим для своїх вихованців.
Але якщо з дітьми вихователь зазвичай з легкістю знаходить спільну мову, то комунікація з батьками складаєтсья не завжди вдало.
Як ефективно взаємодіяти з батьками вихованців? І чи можливо досягти високої якості освіти наших вихованців та повністю задовільнити запити батьків і інтереси дітей?
Про це розповідає вчителька хімії і біології, яка пройшла шлях від виховательки дитячого садочка до викладачки ЗВО і повернулася до вчителювання - Комаринська Юлія Володимирівна.

«Взаємодія педагогічних працівників ЗДО з батьками – тема дуже важлива, особливо сьогодні. Ми бачимо велику трансформацію суспільства. В основу педагогіки ми зараз покладаємо родинне виховання, тому дуже актуально змусити батьків працювати на благо дітей", - розповідає фахівчиня.
Батьки та педагоги – це живий організм, об’єднаний спільною метою, гуманними стосунками та високою відповідальністю.
Вихователь – це перша людина на шляху батьків, з якою починає контактувати їхнє дитя. Перед ним стоїть непросте завдання – стежити, щоб малюк не забився, турбуватися про дотримання режиму, налагоджувати між дітьми взаємини, навчати та розвивати дітей, прищеплювати їм все прекрасне, що є у світі. До того ж, вихователь має пристосовуватися до змін і відповідати вимогам часу, переконана Юлія Володимирівна.
Окрім того, що ми виховуємо дітей, ми ще й виховуємо батьків, як би грубо це не звучало. Бо  батьки є різні. Інститут сім’ї дуже змінився. Тому вихователі мають бути готовими до різних викликів, навіть до того, що в дитсадок прийдуть дві мами або два тата. Ми маємо стати досить пластичними і вміти швидко адаптуватися до змін.
Фахівчиня каже - не знає жодного вихователя в своєму оточенні, в якого б не було за свою професійну кар’єру конфліктів з батьками. Безліч питань, велика насторога, відсутність довіри - ось з яким набором зазвичай батьки приводять дітей до садочку.
Я маю дуже багато прикладів, коли батьки, не довіряючи дитсадочку чи вихователю, навіть вдавалися до способів стежити за дітьми, які перебували в закладі. Батьки намагаються контролювати все, що відбувається з дитиною. А все тому, що йдуть до дитячого садочка зі своїм досвідом. Вони могли десь набратися чуток про якісь страшні речі в садочку і передчасно мати необ'єктивне уявлення про роботу вихователів та дитячого закладу в цілому. Але якщо вихователь зможе показати їм зовсім інший садочок, де пануватимуть добро, турбота та взаємоповага, то вони будуть казати: «Наш садочок – найкращий, а наша вихователька - найулюбленіша».
Яка мета дитсадочку?
В першу чергу, це:
  • клімат взаємодії
  • партнерство
  •  інтеграція родини в освітню систему
Треба враховувати те, що в багатьох родинах є свої правила чи традиції, наприклад, в якійсь родині не їдять  м'ясо. Тому, на вихователя покладається велика відповідальність, зокрема, шукати способи взаємодії з дітьми та батьками. Але держава, зокрема, Міністерство освіти, не дуже хоче нам в цьому допомогти і чітко розписати, як діяти в тому, чи іншому випадку. Тому часто доводиться приймати рішення самостійно, - говорить фахівчиня.
Як працює і що має забезпечити дошкільний заклад?
  • умови для фізичного і психічного розвитку дитини та догляд за нею під час її перебування там;
  • умови для розвитку творчих здібностей та інтересів;
  • задоволення потреби дитини в емоційно-особистісному спілкуванні в дитячому колективі;
  • захист від фізичного впливу ти психічного тиску на дитину в будь-якій формі;
  • кваліфіковану допомогу родині в розв’язанні педагогічних проблем;
  • активне сприяння усвідомленню дитиною ролі доброзичливого й уважного педагога, а також формування вміння виявляти свою любов і повагу у спілкуванні з ним, батьками та іншими членами родини.
 "Якщо медикам ми ввіряємо наше здоров'я, то вихователям ввіряємо морільність і розум дітей наших, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої вітчизни."
Юлія Володимирівна каже – загалом вихователі виконують всі пункти. Складнощі виникають лише з наданням кваліфікованої допомоги родині в розв’язанні педагогічних проблем.
«В кожній родині зазвичай є якісь проблеми, складність в тому, що ми не знаємо в чому саме. Форма нашої робити має допомогти виявити ось цю болючу рану родини і допомогти залікувати чи розв’язати проблему. Втім, ми не завжди маємо доступ до цієї інформації, або ж батьки відверто її приховують, наголошуючи на тому, що вихователь вмішується не в свої справи", - додала вона.
Втім, обов’язки перед вихованням дитини мають не лише вихователі, а й батьки, які також мають виконувати певні вимоги, а саме:
  • створювати оптимальні умови для фізичного і психічного розвитку дитини вдома;
  • брати участь у розвитку творчих здібностей дитини спільно із дитячим закладом;
  • захищати дитину від будь-яких форм фізичного впливу та психічного насильства поза дитячим закладом;
  • задовольняти потреби в емоційно-особистісному спілкуванні в колі родини;
  • сприяти усвідомленню дитиною ролі вихованця, члена дитячого колективу на основі довіри та доброзичливого ставлення до педагогів та інших дітей.
 Як заслужити довіру батьків?
Зазвичай, якщо дитина довіряє виховательці і просто від неї у захваті, то батьки теж починають лояльніше ставитися до вихователя. Якщо вихователь займається з дитиною, розвиває її творчі здібності, забезпечує в дитячому колективі здорову атмосферу – то таких вихователів діти дуже люблять. Тоді й в родині питань до вихователя не залишається. Це сприяє народженню довіри: батьків до вихователів і вихователів до батьків. Це і є основа нормальних стосунків дошкілля та батьківства, переконана фахівчиня.
 Які є форми взаємодії ДНЗ з родиною?
Індивідуальні
- вступне анкетування;
- попередні візити батьків з дітьми до садка;
- співбесіди;
- консультації;
- відвідування педагогами своїх вихованців удома;
- телефонний зв’язок, тощо.
А ще є наочно-письмові форми взаємодіїї, групові та колективні.
Більш докладно про це ви можете дізнатися, прослухавши надзвичайно цікавий вебінар Юлії Володимирівни Комаринської,  а також – дізнатися про основні причини небажання застосовувати нетрадиційні форми взаємодії.
Нагадуємо, у вас є змога ознайомитись з програмою підвищення кваліфікації та завантажити сертифікат з підвищення кваліфікації!

6 вправ для розвитку творчого мислення

Ідеї для нетипових виховних годин та занять у гуртках творчості
Творче мислення – здатність мислити поза шаблонами, вміння вигадувати оригінальні ідеї та бачити альтернативні варіанти вирішення будь-якої проблемної ситуації. Чи є це вродженою здатністю? Ні! Як зазначають психологи, це навичка, яку поступово може напрацьовувати кожен.
Пропонуємо 6 оригінальних вправ, які стануть у пригоді для творчих занять з учнями середніх та старших класів.
Вправа «Три слова»
Принцип виконання: Ведучий називає будь-які три слова-іменники. Причому вони можуть бути близькими по передбачуваній події (наприклад, «ніч – зорі – мрії»), містити натяк на певний сюжет (наприклад, «книга – телефонний дзвінок – таксі») або ж не мати жодного видимого зв'язку між собою – «годинник – ліс – виделка». Завдання учнів – поєднати їх у єдину змістовну історію чи казку, вигадавши сюжет. 
Таке завдання розвиває уяву, образне мислення та зв'язне мовлення як у школярів, так і у дорослих.
Вправа «Слова навпаки»
Принцип виконання: Запропонуйте учням прочитати короткі слова навпаки – від останньої до першої букви, а потім відтворити навпаки короткі слова на слух.  Поступово ускладнюйте завдання – збільшуючи кількість літер у слові, з якого потрібно утворити «перевертня».
Це доволі складна вправа. Систематичне тренування у такий спосіб стимулює наш мозок до пошуку альтернативних шляхів вирішення будь-якої проблемної ситуації, поза межами звичайних умов.
Вправа «Пофарбована мотузочка»
Для виконання такої вправи знадобляться 2 аркуші, кілька мотузок,різнобарвна фарба (акрил, гуаш, акварель).
Принцип виконання: Візьміть одну чи декілька мотузок довжиною 30-40 см, занурьте їх у різнокольорову фарбу. Покладіть їх між двома аркушами та притисніть їх один до одного. Після цього обережно витягніть, притримуючи аркуші. 
На папері від мотузок залишиться слід. Запропонуйте учням уважно подивитися на контури, дібрати асоціації або домалювати малюнок.
 
Ця вправа розвиває уяву, стимулює знаходити спільні риси між фантастичними обрисами та реальними об'єктами.
Вправа «Уявний предмет»
Принцип виконання: Запропонуйте учням хаотично поставити на аркуші кілька точок, а потім з'єднати їх лінією. Запитайте, які асоціації викликає утворена фігура.
Різновидом такої вправи є контури: запропонуйте кожному із заплющеними очима накреслити кілька контурів маркером одного кольору, а потім із відкритими очима утворити із такої заготовки максимально креативний малюнок.
Цю вправу можна виконувати як самостійно, так і у парі – один учень креслить контури, а інший – створює на їх основі змістовний асоціативний малюнок.
Вправа «Нетиповий спосіб використання»
Попередньо необхідно підготувати 15-20 різноманітних предметів невеликого розміру та непрозору торбинку, в яку їх можна покласти.
Принцип виконання: Запропонуйте учням, по черзі витягаючи предмет, вигадати найбільш оригінальний спосіб його використання.
Наприклад, олівець, окрім креслення і малювання, можна використати, як шпильку для волосся, снаряд для роганти, інструмент для квілінгу та інше.
Виконання такої вправи стимулює розвиток креативного мислення та спонукає сприймати речі поза шаблонним баченням.
Вправа «Письменник»
Принцип виконання: Підготуйте декілька несподіваних кумедних тем та запропонуйте учням написати невеликий твір на обрану тему. Наприклад:
«Рецепт приготування каші з сокири»;
«Родина Маленького Принца»;
«Мрії бабусиної шафи».
Для ускладнення завдання – узгодьте кількість слів (наприклад, не більше 100), при  цьому твір обов'язково має містити початок, розвиток і кінцівку.
Виконання такої вправи відмінно розвиває здатність знаходити нестандартні ідеї.
Читайте також:

Як розвинути експресивне мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями: рекомендації експертки

Алгоритм організації роботи з розвитку експресивного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями.
Діти з порушеннями інтелектуального розвитку можуть мати різні порушення експресивного мовлення, що негативно впливає на розвиток мисленнєвих процесів, запам’ятовування, уяви, на психоемоційний, особистісний та комунікативний розвиток. Отже, експресивне мовлення дітей, що мають інтелектуальні порушення потребує спеціально організованої корекційно-розвиткової роботи.
Детальніше цю тему розкрила талановита та натхненна спікерка вебінарів «Всеосвіти» Маргарита Чайка – співзасновниця, керівниця, методистка та експертка консалтингової агенції для освітян «Центр компетенцій». Під час чергового вебінара спікерка наголосила на важливості правильної організації корекційно-розвиткової роботи відповідно до різних видів експресивного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями.
Але перш, ніж перейти до практичних інструментів, необхідно ознайомитися з видами експресивними мовлення. Воно буває невербальним, звуковим і письмовим. Чому важливо зосередитись на кожному з цих видів? Бо один вид доповнює інший. Наприклад, спочатку в людини розвивається звукове, а потім, коли вона йде до школи – письмове мовлення. Багато хто думає, що ми в житті використовуємо лише звукове та письмове мовлення, а вербальне ні. Але це не так, ми робимо це інтуїтивно.
Є люди з порушеннями інтелектуального розвитку, в яких немає розвиненого звукового мовлення. Якщо ми говоримо про стійкі інтелектуальні порушення, особливо глибокі ступені, може не сформуватись і письмове мовлення. І тоді лишається лише невербальне або взагалі не жодного варіанту, – розповіла Маргарита Чайка.
Порушення інтелектуального розвитку охоплюють стійкі порушення і затримку психічного розвитку. Тобто є певна градація за рівнями, якими розвивається інтелектуальна сфера дитини. Спеціалістам потрібно зважати на це в роботі, з яким саме видом порушення вони працюють.
Зв’язне мовлення виконує такі соціальні функції:
  • Допомагає дитині встановлювати зв’язки із людьми, що оточують.
  • Визначає та регулює норми поведінки у суспільстві, що є вирішальною умовою для розвитку особистості.
Логопеди, психологи й педагоги, які працюють з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку не просто навчають дитину розмовляти, а формують її особистість, – зауважила спікерка.
Далі спікерка зупинилась на взаємопов’язаності імпресивного та експресивного мовлення. Фахівчиня звернула увагу на уміння й навички, які ми бажаємо сформувати в дитині з порушеннями інтелектуального розвитку:
  • Уміння розуміти предметно-змістовну сторону висловлювання
Діти з порушенням інтелектуального розвитку часто не усвідомлюють на предметно-змістову сторону висловлювання. Тобто дитина не завжди розуміє, що ви їй говорите. Вона може плутати слова, які схоже за звучанням.
  • Осмислювати інтонаційну сторону виловлювання і тим самим визначати його мету
Діти з інтелектуальними порушеннями не розуміють жартів, фразеологізмів, переносного значення. З ними потрібно говорити на тому рівні, на якому дитина може вас зрозуміти.
  •  Впізнавати слова відповідно до їх значення
Дуже часто у дітей з інтелектуальними порушеннями важко формується генералізація понять. Наприклад, що квітка може бути пахучою, червоною, білою й т. д.
  • Розрізняти слова близькі за звучанням
Експресивне мовлення:
  • Навички звукового оформлення висловлювання, які відповідають нормам реалізації мовлення;
  • Уміння відбирати для висловлювання слова відповідно до загальноприйнятих значень;
  • Будувати граматично правильні висловлювання, які відповідають закономірностям мови;
  • Використовувати різні види висловлювань, які відповідають комунікативному наміру (мотиву), умовам і цілям повідомлення.
Різні види мовлення зображені на картинках нижче.
Усне мовлення буває діалогічним і монологічним. При чому, діалогічне сформувати простіше. За допомогою цього виду мовлення дитину легше спонукати до конкретних дій.
З дітьми з інтелектуальними порушеннями добре застосовувати такі види письма, як піктографічне та ідеографічне.
Піктографічне письмо – одна з найбільш ранніх форм письменності через зображення предметів, подій тощо спрощеними умовними знаками, схемами, малюнками.
Ідеографічне – графічні системи письма, у яких знаки не відтворюють мову, а служать нагадуванням, підказкою для особи, яка сприймає повідомлення (шумерські ієрогліфи, письмо мая, малюнки ацтеків та ін.).
Види мовленнєвої діяльності діляться на сприйняття чужого мовлення і творення власного мовлення.
Педагоги знають багато практичних методик, як сформувати ту чи іншу навичку, але не завжди розуміють, що цією вправою можна сформувати й інші навички. Звертайте на це увагу. Додавайте більше сегментів, аби зробити мовленнєвий баланс для того, щоб в дитини розвивались усі види мовлення, – порадила спікерка.
Після теоретичної частини, експертка розповіла про практичні способи та вправи. Один з них – розвиток мовлення в режимних моментах:
  • Прогулянки. Під час прогулянки необхідно звертати увагу дітей на те, що їх оточує. Якщо ви знаєте, що дитина не має добре розвиненого усного мовлення, застосовуйте ті засоби, які допоможуть їй з вами спілкуватись. Можна показати картки або інший наочний матеріал.
  • Їжа. Є предметом навчання, коли дитина усвідомлює, що саме вона їсть.
  • Заняття за розкладом. Не забувайте про системність та послідовність.
Наступна дієвий метод – складові частини Кола спілкування.
Коло спілкування зближує дитину й допомагає їй відкритися. А головне те, що його можна організувати будь-де.
Ті, педагоги, які працюють з дітьми з інтелектуальними порушеннями знають, що існує безліч складнощів у їхній поведінці: це смикання за волосся, одяг, сильні обійми тощо. Це саме через те, що малеча не вміє комунікувати. Вона може вітатися, сказати «привіт», але вона не знає, коли їй це застосовувати, – зазначила пані Маргарита.
Вона порадила вправи, які допоможуть збагатити Коло спілкування:
  • Вправи для спостереження за явищами природи.
  • Вправи для розуміння календарної та годинникової систем.
  • Вправи для розуміння соціального блоку (дні народження, традиційні свята).
  • Вправи для розуміння емоційних та емпатійних відчуттів (розглядання історій, казок).
Ще один одна методика, яка допомагає добре розвинути експресивне мовлення – музичні заняття (логоритміка).
Діти з порушеннями інтелектуального розвитку гарно сприймають музичні заняття. Це допомагає сформувати певні невербальні засоби спілкування, міміку, жести, інтонацію, ритмічну сторону мовлення, – зауважила фахівчиня під час вебінара.
За її словами, необхідно правильно підбирати музичний матеріал, щоб не загальмувати процеси дитини.
Ще один дієвий метод – театральна студія.
Коли дитина з порушеннями інтелектуального розвитку приміряє певну роль, вона не лише вивчає слова, а й проймається всім, що робить. Їй стає цікаво, вона почувається змотивованою.
І останнє, найголовніше в роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями – це робота над спілкуванням у колективі. Пані Маргарита акцентувала увагу на тому, що оточення дитини має величезне значення на формування її мовлення:
Мовлення дитини завжди розвивається в соціумі. І якщо їй немає з ким спілкуватися або те, оточення, яке біля неї, не надає змоги їйговорити, звичайно розвиток мовлення буде гальмуватися.
Передусім необхідно попрацювати з адаптацією дорослих: вихователів, вчителів, батьків. Потім зайнятись адаптація дитини з інтелектуальними порушеннями за допомогою допоміжних засобів: мається на увазі відвідування гуртків, дитячих майданчиків, садочка, школи.
За цими двома етапами слідує адаптація дитячого колективу. Розуміння, як правильно поводитися, розмовляти, щоб тебе зрозуміли.
Коли діти розуміють одне одного, вони отримають таке спілкування, від якого неможливо не отримати позитивний ефект, – підсумувала спікерка.

Більше цікавої інформації та відповідей на поширені запитання ви зможете почути у вебінарі Маргарити Чайки.
Запис відео можна переглянути в будь-який час, і за бажанням, замовити сертифікат з підвищення кваліфікації!

10 відкриттів цього століття, про які варто знати

В останні десятиліття ледь не кожен науковий прогрес стає відкриттям чи проривом. Педагогам важливо відстежувати ці зміни, щоб давати дітям тільки актуальну інформацію, адже книжки інколи, як ми знаємо, дуже сильно відстають від реальності.
Знайшли бозон Хіггса
В 60-х роках минулого століття фізик Пітер Хіггс теоретично довів існування певної частинки. Саме вона відповідає за те, що в інших частинок, що не мали б важити нічого, маса все ж таки є.
У 2012 році у Великому адронному колайдері вчені зіштовхнули протони та експериментально довели існування цієї частинки.
Це відкриття важливо не тільки самим фактом підтвердження існування цієї елементарної частинки. Бозон Хіггса є частиною поля, що пронизує Всесвіт та наділяє інші частинки масою. Проте у квантову теорію, яка описує бозон Хіггса, не вписується гравітація. І цю проблему можливо вдасться розв’язати дослідивши поле, що супроводжує бозон Хіггса.
Людство отримало знімки чорної діри
Гравітаційні поля чорних дір затягує в себе все, що туди потрапляє: планети, гази, проміні. Вони не пропускають світло, тому їх не видно. Межу чорної діри називають горизонтом подій. Саме це й зафіксували вчені у 2019 році.
Зображення згенерували з даних восьми телескопів по всьому світу. Діаметр цієї діри понад 40 мільярдів кілометрів, що в три мільйони разів більше за розмір Землі. А її маса у 6,5 мільярдів разів більша за масу Сонця.
Цей знімок дозволить дослідити, що відбувається з об'єктами поблизу чорної діри.
Доведено існування гравітаційних хвиль
Про існування гравітаційних хвиль говорив ще Альберт Айнштайн у 1916 році. Проте їх виявили лише у 2016. Гравітаційні хвилі – це викривлення на поверхні часу та простору. Саме вони породжують рух масивних тіл зі змінним прискоренням. Вченим вдалося зафіксувати ці хвилі від зіткнення двох чорних дірок на відстані мільйонів світлових років від Землі.
Дослідження гравітаційних хвиль допомагають зрозуміти, що сталося під час Великого Вибуху, перевірити  інфляційну модель Всесвіту та розв'язати актуальні проблеми теоретичної фізики й космології.
Вода на Марсі
З початку цього століття вчені активно досліджують червону планету. У 2002 році NASA виявило лід на поверхні Марсу. Пізніше було знайдено сліди від потоків води на поверхні планети. Вже у 2015 році NASA заявило про солону воду на Марсі, що тече в теплі пори року. А у 2018 році європейські вчені відшукали солоне озеро на поверхні Марсу, що сховано під товстим шаром криги. Та вже у 2020 році вчені заявили, що ця вода не придатна для життя в умовах Марсу.
 Підземні озера Марсу можуть містити воду тих часів, коли Марс був планетою з іншим кліматом. Це дасть змогу вченим відстежити та зрозуміти, що ж трапилося з червоною планетою.
Ера приватних компаній в космосі
У травні 2012 року корабель компанії SpaceX було пристиковано до Міжнародної космічної станції. Жодна приватна компанія не робила нічого такого раніше. А вже у 2020 році на борту корабля SpaceX на МКС успішно добралися астронавти. Ба більше, у 2015 році компанія Ілона Маска успішно повернула на Землю першу ступінь ракети-носія. А у 2017 цей ступінь було успішно запущено в космос знову.
Крім того, це здешевлює польоти в космос, а отже їх може стати більше. Зокрема, це великий крок на шляху до космічного туризму.
Відкрито особливі властивості графену 
Графен – це перший досліджений двомірний кристал. Він складається лише з сітки атомів вуглецю. У 2004 році фізики Манчестерського університету визначили його незвичайні властивості. У 2010 вчені отримали Нобелівську премію за своє відкриття.
Товщина одного шару графену – один атом. Але цей матеріал надзвичайно міцний – він у десятки, якщо не сотні разів міцніший за сталь. Графен майже не поглинає світла, тому він прозорий. Він в десять разів краще за мідь проводить тепло та в мільйон разів краще – електричний струм. Це робить його незамінним в електротехніці та хімічних технологіях. Матеріал надзвичайно еластичний, як для кристала та неймовірно тонкий: графен розтягується на 20%, а п’ятьма його грамами можна застелити футбольне поле.
Вже зараз з графену роблять екрани для гаджетів, що не тріскаються та не б’ються, спортивне взуття, батареї для телефонів, автомобілів та навіть сонячних електростанцій.
Матеріал також можна використовувати для створення суперкомп’ютерів, фільтрації ядерних відходів, виявлення ракових клітин, сканування здоров’я всього тіла та ще багато чого корисного.
Знайшли м'які тканини динозаврів
М’які тканини дуже рідко знаходять серед викопних решток. А про вцілілі тканини доісторичних істот раніше годі було й думати. Але у 2016 році дослідники виявили у Великобританії скам’янілий мозок віком приблизно 133 мільйони років. Вченим вдалося навіть побачити залишки капілярів в цих тканинах.
Це виявилися залишки динозавра, що належав ймовірно до травоїдних іґуанодонів.
Вчені відредагували геном живого організму
У 2017 році в Каліфорнії вчені вперше відредагували геном дорослої людини з генетичним захворюванням. Це стало можливим завдяки інструменту CRISPR (кріспер).
Це дуже простий, дешевий і швидкий метод внесення змін у ДНК рослин, тварин і людини. Вчені-біологи розробили його на основі спостережень за захисною системою бактерій. Цей інструмент дає можливість відшукувати уражені гени та навіть замінювати їх. Ця технологія відкриває надширокі можливості для профілактики та лікування генетичних мутацій, захворювань та різних генетичних розладів. Також вона може допомогти для лікування ВІЛ/СНІДу.
Та водночас є багато критиків та противників цієї технології. Адже її можуть використовувати й в негуманних цілях.
Виявили залишки «денисівської людини»
У 2008 році російські археологи досліджували Денисову печеру на Алтаї. Вони знайшли фалангу пальця руки дитини, корінний зуб молодого чоловіка та ще одну фалангу віком понад 40 тисяч років. Вчені з'ясували, що це особи гомініні, але їхня ДНК відрізняється від ДНК їхніх сучасників – неандертальців. Це дозволяє говорити, що водночас з неандертальцями та Homo sapiens існував інший вид людини – «денисівська людина». Ба більше, вчені виявили, що частина геному «денисівської людини» є й у сучасних людей. Це означає, що людина розумна схрещувалася з «денисівською людиною», як і з неандертальцями.
Перевизначення одиниць науки
Вже багато років вчені намагалися зробити одиниці метричної системи чіткішими. Але наукова одиниця маси – кілограм – так і залишалася прив’язаною до «Le Grand K» – металевого циліндра, що зберігався на заводі у Франції. І якби маса злитка з будь-якої причини раптом змінилася б, вченим довелося б повторно калібрувати свої прилади.
Та у 2019 році вчені погодилися прийняти нове визначення кілограмів. Воно базується на фундаментальному факторі фізики – сталій Планці. Цей показник також вміщує в собі вдосконалені визначення одиниць електричного струму, температури та кількості частинок у даній речовині.
Цей крок має допомогти вченим проводити свої вимірювання більш точно.