Особливості українського декоративно-ужиткового мистецтва. Практична робота: Ознайомлення з творчістю народних майстрів.

Клас: 10

Навчальний модуль: Техніки декоративно-ужиткового мистецтва

Тема: Особливості українського декоративно-ужиткового мистецтва. Практична робота: Ознайомлення з творчістю народних майстрів.

Мета:

- навчити виконувати петриківський розпис;

- розвивати логічне мислення, уяву та інтерес до пізнання нового;

- виховувати інтерес до мистецтва українського народу.

Основна технологія: Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом, Технологія ручної обробки деревини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання та матеріали: зразки виробів-аналогів, презентація.

План уроку

І. Організаційна частина (1 хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку (1 хв.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (11 хв.)

3.1. Актуалізація опорних знань (1 хв.)

3.2. Пояснення нового матеріалу (10 хв.)

ІV. Практична робота (27 хв.)

4.1. Інструктаж, Повторення ПТБ (1 хв.)

4.2. Закріплення інструктажу ( 1 хв.)

4.3. Критерії оцінювання (1 хв.)

4.4. Самостійна робота (24 хв.)

V. Підбиття підсумків уроку (5 хв.)

5.1 Оцінювання робіт учнів (2 хв.)

5.2 Прибирання робочих місць (1 хв.)

5.3. Підсумок  уроку(2 хв.)

Хід уроку

І. Організаційна частина

1.1. Привітання

- Добрий день діти. Урок трудового навчання сьогодні проведу у вас я.

1.2. Перевірка наявності спецодягу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Кожен мріє стати відомим, але деякі просто працюють над собою, над власною творчістю, удосконалюють себе, і популярність приходить до них сама, а з нею велика шана. Сьогодні ви спробуєте побути одним з майстрів, для того, щоб пізнати творчість на ділі, так як, це впливає на наше з вами «Я» та на те, як ми дивимося на навколишній світ.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Актуалізація опорних знань

Яких українських майстрів ви знаєте?

3.2. Пояснення нового матеріалу

Українське ужиткове мистецтво має давнє коріння. Завдяки літописам і пам’яткам, що дійшли до нас з доби Київської Русі відомо, що вже тоді існували промисли, які потім стали власне українськими. Так, найдавнішими видами народного прикладного мистецтва є різьба по дереву (дерев’яна скульптура), килимарство, вишивка, гончарство і кераміка.

Дерев’яна скульптура досягла свого найвищого розвитку за часів розквіту козацької держави в XVII–XVIII ст. Талановиті козацькі майстри, чиї імена не дійшли до нас, стали творцями унікального українського стилю, так званого козацького бароко. По всій території козацької держави зводилися порівняно невеликі дерев'яні церкви, що відзначалися водночас точністю ліній і майстерною ажурністю. Багато з них збереглися й донині. Вочевидь, від козацького бароко ажурність різьблення перейшла в народну архітектуру Центральної, Північної та Східно - Південної України. Різьбленням стали прикрашатися одвірки, сволоки, карнизи дерев'яних споруд, а відтак і дерев ' яні предмети господарського вжитку, меблі та хатнє обладнання, скрині, дерев'яний посуд, знаряддя праці та зброя, військове спорядження.

Особливою сторінкою в історії українських промислів є різьблення церковних іконостасів та інших предметів культового призначення. Переважає поліхроматична або золочена різьба барокового стилю, основою якої служить вибагливий рослинний орнамент, що складається з майстерно стилізованих народних мотивів: виноградної лози, соняшників, мальв, троянд та ін. Барокові і рококові орнаментальні форми і мотиви часто доповнюються постатями святих, янголів та ін. Ці композиції зазвичай притаманні архітектурним елементам багатоярусних іконостасів.

У дерев'яному різьбленні зберігається регіональна варіативність орнаментів, притаманна іншим видам українського декоративного мистецтва. Так, на Галичині і Волині домінують геометричні форми орнаменту, в той час як у центральній Україні та на східноукраїнських землях переважають рослинні форми орнаменту.

Дуже давнім українським промислом є килимарство. Функціонально існують три головні назви для килимових тканин: ковер, килим і коц. Різниця між ними могла полягати в техніці, орнаменті, розмірі й призначенні. Сьогодні їх розрізняють тільки за територіальним принципом: коври й килими походять з центрально - та північноукраїнських промислових осередків, а коци виготовляються вручну на заході, переважно на Гуцульщині. Крім того, на коврах і килимах переважає барвистий, часто рослинний орнамент. Гуцульський коц – переважно сірий або білий – кольору нефарбованої овечої шерсті, якщо на ньому є орнамент, то він геометричний.  

Найрізноманітнішим і, певно, найдавнішим в Україні є гончарський промисел. Найпоширеніші види кераміки - теракотова, сіра, полив'яна та чорна кераміка. Вони відрізняються не тільки територіальними традиціями колористики й декору, але й родовищами глини. Відповідно до природного розміщення родовища потрібної глини історично виникали осередки гончарства. Їх назви походять від назв сусідніх селищ. Ці назви сьогодні сприймаються як бренди. Так, наприклад, відома городищинська та плахтянська кераміка, чорнодимлена кераміка з Гавареччини Львівської області.

Вже у Х V ІІ столітті на основі самобутнього запорізького декоративного мистецтва виник незвичайний петриківський орнамент. З покоління в покоління передавалися основи декоративного оздоблення сільського інтер'єру та екстер'єру, господарських і побутових речей, зберігалися місцеві особливості розпису. Для настінного малювання тут до кінця XIX ст. використовували крейду, сажу, кольорові глини, саморобні рослинні фарби. Їх розводили яєчним жовтком, молоком, природним вишневим клеєм. Малюнок наносили за допомогою пензлика, дрібні елементи вимальовували саморобними тоненькими пензликами з котячої шерсті, а грона калини — кінчиком пальця. Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання для декоративного оздоблення рослинно - квіткового орнаменту, що відзначався легкістю та виразністю загального композиційного вирішення. З початку XX ст. Петриківка стає центром виготовлення «мальовок» — малюнків на тонкому папері, що виконувалися недорогими аніліновими фарбами — «манійками».

Сьогодні, ми з вами ознайомимося з творчістю народних мастрів, розглянемо фотографії їхніх робіт, а потім спробуємо повторити декілька робіт, деякої майстрині.

Майстри:

Дзюрбей Ольга Олександрівна заслужений майстер народної творчості України - сучасний живопис

Журба Ірина Пилипівна – заслужений майстер народної творчості України - художня вишивка гладдю

Решта Іван Вікторович заслужений майстер народної творчості України - гончарство

Орженік Наталія Володимирівна заслужений майстер народної творчості України - художня різьба по дереву

Тетяна Якимівна Пата.

Звичайно майстрів в Україні багато, але ці люди змогли довести усьому світу, що вони народженні творити.

ІV. Практична робота

4.1. Інструктаж, Повторення ПТБ

Сьогодні ми з вами спробуємо стати майстрами, та повторити те, що малювала Тетяна Якимівна. У кожного з вас на парті знаходиться певний малюнок. Це фотографії малюнків Тетяни Якимівни. Вашим завданням буде перемалювати малюнок, але так, щоб він був наближено схожим на оригінал. Для того, щоб у вас виходили деякі елементи, на слайді постійно буде видно деякі петриківські прийоми. Адже, щоб стати справжнім майстром, потрібно усвідомити працю інших. Для тих, хто не підготував матеріал, буде окреме завдання.

4.2. Закріплення інструктажу

Чим ви можете користуватися? (підказками на слайді)

4.3. Критерії оцінювання

Сьогодні кожен отримає оцінку, на яку вплине конспект у зошиті, охайність малюнку та його наближеність до оригіналу.

4.4. Самостійна робота

V. Підбиття підсумків уроку

5.1 Оцінювання робіт учнів

5.2 Прибирання робочих місць

5.3 Підсумок

Давайте згадаємо прізвища відомих майстрів України.

Вчитель________________

Техніки і технології декоративно-ужиткового мистецтва. Практична робота: Обгрунтування вибору обраної технології.

Клас: 10

Навчальний модуль: Техніки декоративно-ужиткового мистецтва

Тема: Техніки і технології декоративно-ужиткового мистецтва. Практична робота: Обгрунтування вибору обраної технології.

Мета:

- навчити розпізнавати та аналізувати техніки і технології декоративно-ужиткового мистецтва;

- розвивати логічне мислення, уяву та інтерес до пізнання нового;

- виховувати інтерес до мистецтва різних народів.

Основна технологія: Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом, Технологія ручної обробки деревини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання та матеріали: зразки виробів-аналогів, презентація.

План уроку

І. Організаційна частина (1 хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку (1 хв.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (11 хв.)

3.1. Актуалізація опорних знань (1 хв.)

3.2. Пояснення нового матеріалу (10 хв.)

ІV. Практична робота (27 хв.)

4.1. Інструктаж, Повторення ПТБ (1 хв.)

4.2. Закріплення інструктажу ( 1 хв.)

4.3. Критерії оцінювання (1 хв.)

4.4. Самостійна робота (24 хв.)

V. Підбиття підсумків уроку (5 хв.)

5.1 Оцінювання робіт учнів (2 хв.)

5.2 Прибирання робочих місць (1 хв.)

5.3. Підсумок  уроку(2 хв.)

Хід уроку

І. Організаційна частина

1.1. Привітання

- Добрий день діти. Урок трудового навчання сьогодні проведу у вас я.

1.2. Перевірка наявності спецодягу.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Для того, щоб розпочати робити будь-який виріб потрібно знати, які існують техніки та технології. Сьогодні ми з вами розглянимо це. А також, сьогодні ви будете працювати самостійно з допомогою карток та ще дещо чого. Запишіть тему уроку до зошиту. Тема: «Техніки і технології декоративно-ужиткового мистецтва. Практична робота: Обгрунтування вибору обраної технології».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Актуалізація опорних знань

Які техніки виготовлення виробів вам вже відомі, не дивлячись у картки, які у вас на партах? (відповіді учнів)

3.2. Пояснення нового матеріалу

Сьогодні декоративно-ужиткове мистецтво — це галузь декоративного мистецтва зі створення художніх виробів, що мають практичне застосування, а також художнє оброблення (оздоблення) побутових предметів (меблів, тканини, знарядь праці, одягу, посуду, прикрас, іграшок та інших виробів). «Декоративне» — означає «прикрашати», а «ужиткове» — те, що речі мають практичне застосування (ужиток), а не лише є предметом естетичної насолоди.

Види декоративно-ужиткового мистецтва різноманітні: художня обробка деревини та металу, вишивка й розпис тканини, плетіння із соломи чи лози, вироби з кістки, каменю, скла, глини, оброблення дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, виготовлення іграшок, виробів з бісеру та багато іншого.

До технік та технологій декоративно-ужиткового мистецтва відносять:

1)      Вирізування на яєчній шкаралупі

2)      Вишивання на яєчній шкаралупі

3)      Декупаж

4)      Вишивання соломкою

5)      Виготовлення аплікації з природніх матеріалів

6)      Лозоплетіння

7)      Виготовлення ляльки-мотанки

8)      В’язання гачком

9)      В’язання спицями

10)  Ассамбляж

11)  Виготовлення виробів з фоамірану

12)  Квілінг

13)  Валяння з вовни

14)  Виготовлення виробів зі шкіри

15)  Вишивання стрічками

16)  Паперова пластика

17)  Матчворк

18)  Орнаре

19)  Спірелі

20)  Пейп-арт

21)  Айріс фолдінг

22)  Стрінг-арт

23)  Ганутель

24)  Вишивання бісером

25)  Кінусайга

ІV. Практична робота

4.1. Інструктаж, Повторення ПТБ

Давайте повторимо загальны правила ТБ.

Сьогодні у вас буде практична робота, пов’язана з пошуком у мережі Інтернет.  Я дозволяю користуватися вам мобільними телефонами, але в освітніх цілях. Ваше завдання таке. У кожного на парті є картки з визначеннями, це малесенька підказка вам, але, так, як визначення коротенькі, то вам потрібно ознайомитися більш детально з тією технікою, напроти якої у вас стоїть помітка. Так, робота буде у кожного своя. Вам потрібно до зошита написати визначення тієї техніки, написати вимоги при її виконанні, та зробити ескіз певного виробу у даній техніці.

4.2. Закріплення інструктажу

4.3. Критерії оцінювання

Якщо ви запишите лише визначення то це 6 балів:

Записати потрібний матеріал – 7 балів;

Записати потрібні інструменти – 8 балів;

Вимоги до робочого місця майстра – 9 балів;

Ескіз виробу – від 10 до 11;

12 балів – додаткове запитання.

Можете розпочинати роботу.

4.4. Самостійна робота

V. Підбиття підсумків уроку

5.1 Оцінювання робіт учнів

5.2 Прибирання робочих місць

5.3 Підсумок                                                                    

Дайте відповідь на запитання, що таке:

1)      Кінусайга?

2)      Ембосінг?

3)      Гільоширування?

4)      Ганутель?

5)      Айріс фолдінг?

6)      Стрінг-арт?

5.4 Домашнє завдання

Принести фарби та пензлики, баночку для води

Вчитель ___________________________

Історія декоративно-ужиткового мистецтва. Практична робота: Ознайомлення з видами декоративно-ужиткового мистецтва.

Клас: 10

Навчальний модуль: Техніки декоративно-ужиткового мистецтва

Тема: Історія декоративно-ужиткового мистецтва. Практична робота: Ознайомлення з видами декоративно-ужиткового мистецтва.

Мета:

- навчити розпізнавати та аналізувати види декоративно-ужиткового мистецтва;

- розвивати логічне мислення, уяву та інтерес до пізнання нового;

- виховувати інтерес до мистецтва різних народів.

Основна технологія: Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом, Технологія ручної обробки деревини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання та матеріали: зразки виробів-аналогів, презентація.

План уроку

І. Організаційна частина (1 хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку (1 хв.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (17 хв.)

3.1. Актуалізація опорних знань (1 хв.)

3.2. Пояснення нового матеріалу (15 хв.)

3.3. Закріплення теоретичного матеріалу (1 хв.)

ІV. Практична робота (21 хв.)

4.1. Інструктаж, Повторення ПТБ (2 хв.)

4.2. Закріплення інструктажу ( 1 хв.)

4.3. Критерії оцінювання (1 хв.)

4.4. Самостійна робота (17 хв.)

V. Підбиття підсумків уроку (5 хв.)

5.1 Оцінювання робіт учнів (2 хв.)

5.2 Прибирання робочих місць (1 хв.)

5.3. Підсумок  уроку(2 хв.)

Хід уроку

І. Організаційна частина

1.1. Привітання

- Добрий день діти. Урок трудового навчання сьогодні проведу у вас я.

1.2. Перевірка наявності спецодягу.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Людина за своєю природою – художник. З давніх-давен нею ке­рувало бажання збагатити красою усе, що її оточувало й до чого тор­калися її руки. З цією метою на прості тканини наносили вишиті візе­рунки, керамічні вироби прикрашали видавленими, прошкрябаними і намальованими орнаментами. Візерунок надавав предмету особливої краси, багатства й ошатності. Прикрашену річ оцінювали вже не тіль­ки за користь, але й за майстерність виконання.

Сьогодні ви дізнаєтесь багато чого цікавого з історії декоративно-ужиткового мистецтва, та ознайомитесь з видами мистецтв. Це, можливо, комусь допоможе у майбутньому визначитися з професією, а деякі просто навчаться робити, щось оригінальне.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Актуалізація опорних знань

Що для кожного з вас краса та прикраса? (відповіді учнів)

3.2. Пояснення нового матеріалу

Художньо виконані предмети побуту – одяг, посуд, меблі, ки­лими, вишивки, ювелірні вироби, мереживо, керамічні іграшки тощо – називаються предметами декоративно-ужиткового (ужиткового) мис­тецтва. У них поєднуються краса і зручність, практичність і доціль­ність.

Мистецтво прикрашування предметів побуту називається «де­коративним» (від французького слова «декор» - «прикраса»). Це – найпоширеніший вид мистецтва, бо його зразки зустрінеш у кожному помешканні.

Пам'ятки декоративно-ужиткового мистецтва дійшли до нас із глибини віків. Майстри створювали предмети побуту з найрізноманіт­ніших матеріалів: дерева, глини, пряжі, шкіри, металу, каменю тощо.

Вплив народного мистецтва відчувався в оформленні житла й свідчив про смаки його господарів - розпис печі, сволоків, виготовле­ні власноруч килими, доріжки, ліжники, рушники, скатерті, подушки. Прикрашали народні майстри й одяг. Лави, столи, ложки, ліжка, мис­ники, скрині, тарелі прикрашалися різьбою. З глини виготовляли гле­чики, чаші, миски, куманці, підсвічники. За допомогою фарб народні умільці створювали неперевершені Ікони, картини.

Обробка дерева.

Упродовж століть формувалися різноманітні технічні прийоми обробки дерева, що передавалися з покоління в покоління. Використо­вуючи такі породи дерев, як липа, вільха, осика, сосна, народні майстри за допомогою сокири, ножа, долота, різця створювали справжні шедеври мистецтва. Вироби з дерева оздоблювалися різьбленням або інкрустаці­єю металом, бісером, а ще – випалюванням. Високої майстерності в де­коративному різьбленні досягли майстри Прикарпаття та Буковини.

Демонстрація зразків виробів із дерева.

Художнє ткацтво та килимарство.

Художнє ткацтво та килимарство здавна набуло великого поши­рення в народному декоративному мистецтві. Декоровані тканини (скате­ртини, рушники, покривала) виготовлялися на ткацьких верстатах. Най­поширенішим способом художнього оздоблення тканин стала вишивка.

Віками складався й національний стиль вишивки в Україні, що відзначався розмаїттям по регіонах. На Київщині, наприклад, пошире­ний рослинний візерунок: гроно ягід, великі квітки, техніка вишиван­ня - хрестиком; на Чернігівщині побутувала вишивка "мережкою» бі­лими нитками.

Демонстрація вишивок.

Малярство.

До Історії народного малярства золотими літерами вписано іме­на Катерини Білокур та Марії Приймаченко, у неперевершених творах яких розкрились у всій красі душа українського народу, її багатогран­ність і любов до рідного краю.

Гончарство.

Ще одним із найдавніших видів народного декоративно-ужиткового мистецтва є гончарне виробництво. З глини виготовляли керамічний посуд (глечики, куманці, чашки, миски, макітри). Вироби з різних видів глини, випалені при високих температурах у спеціаль­них печах, називаються керамікою. Гончарні вироби виготовляли за допомогою гончарного круга, а щоб вони були міцніші, їх покривали поливою (тонким шаром свинцевого порошку, який плавився під час обпалювання). Великим досягненням у кераміці стало відкриття фар­фору – техніки виготовлення виробів з білої глини і спеціальних до­мішок. На Україні основними центрами керамічного мистецтва були Опішня, Миргород, Зіньків Полтавської області; Дибинці, Васильків Київської; Попівка, Нова Водолага Харківської; Кути Івано-Франківської; Слов'янськ Донецької.

Народна іграшка.

Форми керамічних виробів та їх оздоблення в різних регіонах були позначені місцевими характерними рисами. В одній місцевості переважали геометричні орнаменти, в іншій – на посуді розквітали пишні рослинні візерунки: квіти соняшника, рожі, грона винограду. Розписувалися також глиняні іграшки - свищики у формі півників, баранчиків, вершників, козликів, коників тощо. Дитяча іграшка – зо­браження півника чи баранчика, створене нестримною фантазією на­родного майстра, - неповторна перлина, що визначає обличчя народу.

У давні часи люди робили жіночі фігурки з глини, прикрашали їх візерунками, обліплювали зерном і кидали до вогнища. Навколо нього по цьому виконували ритуальні дійства, пов'язані з культом Матері-Землі. Після виконання цього магічного обряду, що мав принести багатий урожай, фігурки віддавали для забави дітям. Так з'явилися пе­рші іграшки.

Дослідники вважають, що традиція виготовлення твариноподіб­них іграшок дуже давня, і пов'язують її зі скотарством та виробницт­вом молока й сиру. Під час розкопок археологами було знайдено чи­мало скульптурних зображень бика, барана, свині, птаха, коня тощо.

Українські народні іграшки надзвичайно різноманітні. Є вони дерев'яні, глиняні, сирні, солом'яні та з інших природних матеріалів, щоправда, відрізняються кольором, формою, візерунком, оздобленням і технікою виготовлення.

Демонстрація народних іграшок.

3.3. Закріплення теоретичного матеріалу

Які види декоративно-ужиткового мистецтва ми розглянули?

ІV. Практична робота

4.1. Інструктаж, Повторення ПТБ

Давайте згадаємо загальні правила поводження в майстерні? (відповіді учнів)

Сьогодні, вашим завданням буде створити календар 2020 року, але не звичайний. У кожного є на толі аркуш паперу, його потрібно розклеслити так, щоб утворилося 6 квадратиків. Кожен квадрат це певний місяць, заповнити комірку потрібно таким чином: внизу пишете місяць, а по центру потрібно намалювати малюнок, відповідно до видів мистецтв, у такій послідовності, як:

1 Народна іграшка

2 Малярство

3 Гончарство

4 Килимарство

5 Обробка дерева

6 За вашим бажанням повторити певний вид.

Виконувати роботу будете в парах, кожному потрібно намалювати 6 малюнків до місяців у послідовності, між собою вирішіть хто яку частину року буде зображувати. Малювати можете, як кольоровими олівцями так і простими.

4.2. Закріплення інструктажу

Скільки кожному потрібно намалювати малюнків? (6)

4.3. Критерії оцінювання

Роботу буде оцінено так:

1 мал – 2 бали, 2 мал – 4, 3 – 6, 4 – 8, 5 – 10, 6 – 12, також на оцінку влине охайність роботи та конспект у зошиті.

4.4. Самостійна робота

V. Підбиття підсумків уроку

5.1 Оцінювання робіт учнів

5.2 Прибирання робочих місць

5.3 Підсумок

Що таке ткацтво?

Що таке народна іграшка?

Які види декоративно-ужиткового мистецтва вам ще відомі?

Вчитель:_______________________________